Орфографічний словник української мови

розстригти

розстри́гти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розстригти — див. розстригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. розстригти — Розстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.  Словник української мови Грінченка