розстригти

розстри́гти

див. розстригати.

Значення в інших словниках

1. розстригти — розстри́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. розстригти — Розстрига́ти, -га́ю, -єш сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.  Словник української мови Грінченка