розстригти

Розстрига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.

Значення в інших словниках

1. розстригти — розстри́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розстригти — див. розстригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розстригти — РОЗСТРИ́ГТИ див. розстрига́ти.  Словник української мови в 11 томах