Значення в інших словниках
-
розстрочений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розстрочити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розстрочений —
РОЗСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розстро́чити. Податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 р. до 1 січня 2001 р. і не сплачений на день набрання чинності ст. 18 цього Закону (21.02.
Словник української мови у 20 томах