розстрочений
РОЗСТРО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розстро́чити.
Податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 р. до 1 січня 2001 р. і не сплачений на день набрання чинності ст. 18 цього Закону (21.02.01), може бути за бажанням платника податку розстрочений за визначеними Законом умовами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)