Значення в інших словниках
-
розтрата —
-и, ж. 1》 Дія за знач. розтратити, розтрачувати. 2》 Злочинна витрата службовою особою довірених їй грошей, цінностей або іншого майна. 3》 Розтрачені гроші, цінності або інше майно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розтрата —
РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах, – Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Т. Шевченко); Розтрата грошей.
Словник української мови у 20 томах
-
розтрата —
Розтра́та, -ти; -ра́ти, -ра́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розтрата —
РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах,— Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Шевч., І, 1963, 310); Він [В. І.
Словник української мови в 11 томах
-
розтрата —
рос. растрата протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження, не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника.
Eкономічна енциклопедія