розтрата

Значення в інших словниках

1. розтрата — -и, ж. 1》 Дія за знач. розтратити, розтрачувати. 2》 Злочинна витрата службовою особою довірених їй грошей, цінностей або іншого майна. 3》 Розтрачені гроші, цінності або інше майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розтрата — РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах, – Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Т. Шевченко); Розтрата грошей. Словник української мови у 20 томах
3. розтрата — Розтра́та, -ти; -ра́ти, -ра́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розтрата — РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах,— Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Шевч., І, 1963, 310); Він [В. І. Словник української мови в 11 томах
5. розтрата — рос. растрата протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження, не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника. Eкономічна енциклопедія