1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтрата

розтра́та

-и, ж.

1》 Дія за знач. розтратити, розтрачувати.

2》 Злочинна витрата службовою особою довірених їй грошей, цінностей або іншого майна.

3》 Розтрачені гроші, цінності або інше майно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрата — розтра́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розтрата — РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах, – Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Т. Шевченко); Розтрата грошей. Словник української мови у 20 томах
  3. розтрата — Розтра́та, -ти; -ра́ти, -ра́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтрата — РОЗТРА́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати. Тяжко дітей годувати У безверхій хаті, А ще гірше старітися У білих палатах,— Старітися, умирати, Добро покидати Чужим людям, чужим дітям На сміх, на розтрату! (Шевч., І, 1963, 310); Він [В. І. Словник української мови в 11 томах
  5. розтрата — рос. растрата протизаконне використання матеріальних коштів або грошей особою, якій вони надані в розпорядження, не за призначенням, а в особистих цілях, що призводить до їх втрати для власника. Eкономічна енциклопедія