Значення в інших словниках
-
розтрушений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрусити. || розтрушено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розтрушений —
РОЗТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтруси́ти. Корови стояли чи лежали на старанно розтрушеній підстилці (С. Добровольський); * Образно. Жінка зразу ж взялася за роботу. Вона збирала прутики, вітром розтрушені по стрісі, й затикала ними дірки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розтрушений —
Розтру́шений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розтрушений —
РОЗТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтруси́ти. Корови стояли чи лежали на старанно розтрушеній підстилці (Добр., Тече річка.., 1961, 264); *Образно. Жінка зразу ж взялася за роботу.
Словник української мови в 11 томах