розтріпаний
розтрі́паний 1
дієприкметник
розкуйовджений
розтрі́паний 2
дієприкметник
розправлений; розтрушений
розм.
Орфографічний словник української мовирозтрі́паний 1
дієприкметник
розкуйовджений
розтрі́паний 2
дієприкметник
розправлений; розтрушений
розм.
Орфографічний словник української мови