Орфографічний словник української мови

розціплювати

розці́плювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розціплювати — -юю, -юєш і рідко розціпляти, -яю, -яєш, недок., розціпити, -плю, -пиш; мн. розціплять; док., перех. Розводити в різні що-небудь з'єднане, зчеплене. || Розтуляти, розтискати що-небудь стиснуте, зімкнуте.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розціплювати — РОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЦІ́ПИТИ, плю́, пиш; мн. розці́плять; док., що. Розводити в сторони що-небудь з'єднане, зчеплене.  Словник української мови у 20 томах
  3. розціплювати — РОЗЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗЦІ́ПИТИ, плю́, пиш; мн. розці́плять; док., перех. Розводити в сторони що-небудь з’єднане, зчеплене. Розціпила [Параска] руки і трохи пальцями повела себе по виду (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах