Значення в інших словниках
-
розчарування —
[рожчаруван':а і рошчаруван':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
-
розчарування —
-я, с. Почуття невдоволення ким-, чим-небудь, зневіра в комусь, чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчарування —
РОЗЧАРУВА́ННЯ, я, с. Почуття невдоволення ким-, чим-небудь, зневіра в комусь, чомусь. В хвилини розчарування та розпуки мене .. рятувала моя незвичайна любов до природи (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розчарування —
ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю.
Словник синонімів української мови
-
розчарування —
Розчарува́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розчарування —
РОЗЧАРУВА́ННЯ, я, с. Почуття невдоволення ким-, чим-небудь, зневіра в комусь, чомусь. В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах