Значення в інших словниках
-
розчуханий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухати 1). || розчухано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчуханий —
РОЗЧУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчу́хати 1. За якийсь час повернувся спітнілий, обтиканий стеблами соломи, розчуханий, з павутинням у волоссі Нестор. (Ірина Вільде); // у знач. прикм. Розчухана рука.
Словник української мови у 20 томах
-
розчуханий —
РОЗЧУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчу́хати 1.
Словник української мови в 11 томах