Значення в інших словниках
-
руб —
див. РЕБРО; (на тканині) рубець.
Словник синонімів Караванського
-
руб —
-а, ч., розм. 1》 Вузький край, кромка чого-небудь; ребро. 2》 рідко. Шов на тканині; рубець. [І] руба сухого не зосталося на кому — хтось зовсім змок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
руб —
РУБ¹, а, ч., розм. 1. Вузький край, пруг чого-небудь; ребро. Весла лягли на воду рубом, сіть клалась на самісіньку воду. Ні одна крапля не ляпнула, не сполохала водяної птиці (І.
Словник української мови у 20 томах
-
руб —
РЕБРО́ (поздовжній вузький край, бік якогось предмета), ПРУГ розм., РУБ розм. Динченко сидів згорбившись і замислено водив пальцем по ребру стола (Ю. Шовкопляс); Тугим пругом шаблі ударив він по руці (І. Ле); Весла лягли на воду рубом (І.
Словник синонімів української мови
-
руб —
РУБ¹, а, ч., розм. 1. Вузький край, кромка чого-небудь; ребро. Весла лягли на воду рубом, сіть клалась на самісіньку воду. Ні одна крапля не ляпнула, не сполохала водяної птиці (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
руб —
I. Руб, -ба м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. Мир. ХРВ. 344. І руба сухого на йому не осталось. Ном. № 579. на руби надіти. Надѣть на изнанку. Галиц. 2) Ребро, грань, край. Шух. І. 260. рубом поставити.
Словник української мови Грінченка