рудник

ру́дник

іменник чоловічого роду, істота

рудокоп

рідко

рудни́к

іменник чоловічого роду

копальня

Значення в інших словниках

1. рудник — I рудн`ик-а, ч. Система підземних споруд для видобування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це видобування. II р`удник-а, ч., заст. Рудокоп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рудник — Копальня  Словник чужослів Павло Штепа
3. рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників .. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (з наук. літ.); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (З.  Словник української мови у 20 томах
4. рудник — РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб).  Словник синонімів української мови
5. рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Іст. УРСР, І, 1953, 211); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315). РУДНИ́К, а...  Словник української мови в 11 томах
6. рудник — Рудник, -ка м. Рудокопъ.  Словник української мови Грінченка