Значення в інших словниках
-
рудник —
ру́дник іменник чоловічого роду, істота рудокоп рідко рудни́к іменник чоловічого роду копальня
Орфографічний словник української мови
-
рудник —
I рудн`ик-а, ч. Система підземних споруд для видобування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це видобування. II р`удник-а, ч., заст. Рудокоп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рудник —
Копальня
Словник чужослів Павло Штепа
-
рудник —
РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників .. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (з наук. літ.); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (З.
Словник української мови у 20 томах
-
рудник —
РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
-
рудник —
РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Іст. УРСР, І, 1953, 211); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315). РУДНИ́К, а...
Словник української мови в 11 томах