рупити —
-ить; мн. руплять; недок., діал. Цікавити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рупити —
РУ́ПИТИ, ить; мн. ру́плять; недок., що і без дод., діал. Цікавити. Що кому рупить, той про те і лупить (Номис); Він закриється очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
рупити —
ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти.
Словник синонімів української мови
рупити —
РУ́ПИТИ, ить; мн. ру́плять; недок., діал. Цікавити. Що кому рупить, той про те і лупить (Номис, 1864, № 9752); Він закриється очима й плечима, йому ніщо не рупить (Барв., Опов.., 1902, 276).
Словник української мови в 11 томах