рухнути

ру́хнути

дієслово доконаного виду

упасти

рухну́ти

дієслово доконаного виду

посунути, ворухнути

Значення в інших словниках

1. рухнути — див. падати  Словник синонімів Вусика
2. рухнути — -ну, -неш, док. Однокр. до рухати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156).  Словник української мови в 11 томах
5. рухнути — Рухнути, -ся см. рухати, -ся.  Словник української мови Грінченка