рухнути —
РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
рухнути —
РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156).
Словник української мови в 11 томах
рухнути —
Рухнути, -ся см. рухати, -ся.
Словник української мови Грінченка