рухнути

РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до ру́хати 2, 3.

Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. рухнути — ру́хнути дієслово доконаного виду упасти рухну́ти дієслово доконаного виду посунути, ворухнути  Орфографічний словник української мови
2. рухнути — див. падати  Словник синонімів Вусика
3. рухнути — -ну, -неш, док. Однокр. до рухати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156).  Словник української мови в 11 томах
5. рухнути — Рухнути, -ся см. рухати, -ся.  Словник української мови Грінченка