ряботіння

ряботі́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. ряботіння — -я, с., розм. Дія і стан за знач. ряботіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ряботіння — РЯБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. ряботі́ти. Не до душі прийшлася вона [Одеса] йому з своїм ряботінням, галасом та неспокоєм курорту (Дніпрова Чайка); Насичене благосною силою, осяяне усміхом мудрої вибачливості...  Словник української мови у 20 томах
3. ряботіння — РЯБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. ряботі́ти. Не до душі прийшлася вона [Одеса] йому з своїм ряботінням, галасом та неспокоєм курорту (Дн. Чайка, Тв., 1960, 112).  Словник української мови в 11 томах