ряботіння
РЯБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. ряботі́ти.
Не до душі прийшлася вона [Одеса] йому з своїм ряботінням, галасом та неспокоєм курорту (Дн. Чайка, Тв., 1960, 112).
Словник української мови (СУМ-11)РЯБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. ряботі́ти.
Не до душі прийшлася вона [Одеса] йому з своїм ряботінням, галасом та неспокоєм курорту (Дн. Чайка, Тв., 1960, 112).
Словник української мови (СУМ-11)