рясно —
Присл. до рясний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рясно —
РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дніпрова Чайка); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів'ями..! (М.
Словник української мови у 20 томах
рясно —
ГУ́СТО (близько один біля одного), ЩІ́ЛЬНО, РЯ́СНО, ЗГУ́СТА діал.; ЗАГУ́ЩЕНО (про посіви, посадки). Навколо вигону густо наліплено хат у балці (А. Головко); Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І.
Словник синонімів української мови
рясно —
Ря́сно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рясно —
РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 287); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів’ями..!...
Словник української мови в 11 томах