різкувато —
Присл. до різкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
різкувато —
РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий. Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
різкувато —
РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий. Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (Кучер, Прощай.., 1957, 6).
Словник української мови в 11 томах