різкувато

РІЗКУВА́ТО.

Присл. до різкува́тий.

Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. різкувато — різкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. різкувато — Присл. до різкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різкувато — РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий. Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (Кучер, Прощай.., 1957, 6).  Словник української мови в 11 томах