різкувато
РІЗКУВА́ТО.
Присл. до різкува́тий.
Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різкувато — різкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- різкувато — Присл. до різкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різкувато — РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий. Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (Кучер, Прощай.., 1957, 6). Словник української мови в 11 томах