1. Словник української мови у 20 томах

різкість

РІ́ЗКІСТЬ, кості, ж.

1. Властивість за знач. різки́й 1–5.

Це була не звичайна – мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (О. Гончар);

Контрастність і різкість зображення кадру на екрані значною мірою залежить від стану поверхонь лінз об'єктива (з навч. літ.);

Всі спортсмени відчували його [Карцева] прямоту, різкість і нетерпимість до будь-якої неуважності в роботі (В. Собко).

2. Грубе слово, різкий вислів.

Вона не образилася тою різкістю, хоч, очевидно, почула її (І. Франко);

На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи, поки дівчина не відповіла різкістю (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різкість — рі́зкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. різкість — [р’ізк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. різкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. різкий 1-5). Наводити на різкість — настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об'єкта. 2》 Грубе слово, різкий вислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різкість — Рі́зкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. різкість — РІ́ЗКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. різки́й 1-5. Це була не звичайна — мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (Гончар, III, 1959, 90)... Словник української мови в 11 томах