різкість
РІ́ЗКІСТЬ, кості, ж.
1. Властивість за знач. різки́й 1-5.
Це була не звичайна — мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (Гончар, III, 1959, 90);
Контрастність і різкість зображення кадру на екрані значною мірою залежить від стану поверхонь лінз об’єктива (Пересувні кінопр., 1959, 226);
Всі спортсмени відчували його [Карцева] прямоту, різкість і нетерпимість до будь-якої неуважності в роботі (Собко, Стадіон, 1954, 74).
∆ Наво́дити на рі́зкість — настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об’єкта.
Лажечников підніс бінокль до очей і став наводити на різкість (Перв., Дикий мед, 1963, 474).
2. Грубе слово, різкий вислів.
Вона не образилася тою різкістю, хоч, очевидно, почула її (Фр., VI, 1951, 92);
На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи, поки дівчина не відповіла різкістю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84).
Значення в інших словниках
- різкість — рі́зкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- різкість — [р’ізк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- різкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. різкий 1-5). Наводити на різкість — настроювати фотоапарат, бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня чіткості, видимості деталей об'єкта. 2》 Грубе слово, різкий вислів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різкість — РІ́ЗКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. різки́й 1–5. Це була не звичайна – мінеральна вода. Свіжа, студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю міцною приємною різкістю (О. Словник української мови у 20 томах
- різкість — Рі́зкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)