1. Словник української мови в 11 томах

різкувато

РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий.

Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (Кучер, Прощай.., 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різкувато — різкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. різкувато — Присл. до різкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різкувато — РІЗКУВА́ТО. Присл. до різкува́тий. Заруба помовчав, зітхнув глибоко і різкувато звернувся до Павла (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах