різкуватий

РІЗКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи різкий (у 1–5 знач.).

Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою... (Є. Гуцало);

Різкуватий далекий голос співав весільну пісню (Ю. Яновський);

– Бачите, Оппі, він різкуватий, і ви не повинні ображатися (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. різкуватий — різкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різкуватий — -а, -е. Трохи різкий (у 1-5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різкуватий — РІЗКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1-5 знач.). Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою… (Гуц., Скупана..  Словник української мови в 11 томах