різкуватий
РІЗКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1-5 знач.).
Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою… (Гуц., Скупана.., 1965, 22);
Різкуватий далекий голос співав весільну пісню (Ю. Янов., IV, 1959, 134);
— Бачите, Оппі, він різкуватий, і ви не повинні ображатися (Рибак, Час.., 1960, 660).
Різкува́те сло́во — що-небудь сказане дещо категорично або грубувато.
— Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно, — відповів Ляшенко, — тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова (Собко, Справа.., 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)