Значення в інших словниках
-
саблук —
-а, ч., діал. Дика яблуня; кислиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
саблук —
САБЛУ́К, а́, ч., діал. Дика яблуня; кислиця. Саблук вражав ще й тим, що яблука на ньому могли триматися і взимку (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
саблук —
САБЛУ́К, а́, ч., діал. Дика яблуня; кислиця. Саблук вражав ще й тим, що яблука на ньому могли триматися і взимку (Стельмах, II, 1962, 339).
Словник української мови в 11 томах
-
саблук —
Саблук, -ка м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Подольск. губ.
Словник української мови Грінченка