самобутньо —
Присл. до самобутній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самобутньо —
САМОБУ́ТНЬО. Присл. до самобу́тній. Кожен композитор прагне по-своєму, самобутньо розв'язати творчі проблеми, знайти найяскравіші художні засоби виразності (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
самобутньо —
Самобу́тньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
самобутньо —
САМОБУ́ТНЬО. Присл. до самобу́тній. Кожен композитор прагне по-своєму, самобутньо розв’язати творчі проблеми, знайти найяскравіші художні засоби виразності (Мист.
Словник української мови в 11 томах