самоварник —
-а, ч. Майстер, що виготовляє самовари.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самоварник —
САМОВА́РНИК, а, ч. 1. Майстер, що виготовляє самовари. 2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни – умовна або жартівлива назва мінометників. – Давайте, “самоварники”! – гукнув поранений мінометникам навздогін. – За Парламентом їх [фашистів] збилося, як сарани (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
самоварник —
САМОВА́РНИК, а, ч. 1. Майстер, що виготовляє самовари. 2. розм., рідко. За часів Великої Вітчизняної війни — умовна або жартівлива назва мінометників. — Давайте, «самоварники»! — гукнув поранений мінометникам навздогін. — За Парламентом їх [фашистів] збилося, як сарани (Гончар, III, 1959, 286).
Словник української мови в 11 томах