самовипробування

самови́пробування

іменник середнього роду

з відтінком закінченості дії

самовипро́бування

іменник середнього роду

з відтінком незакінченої дії

Значення в інших словниках

1. самовипробування — САМОВИПРО́БУВАННЯ, я, с. Який перевіряє свої власні сили, властивості, стан тощо, в певних умовах, визначаючи свою стійкість до зовнішнього впливу або здатність до дій, функціонування і т. ін. у певних умовах, за певних обставин. САМОВИ́ПРОБУВАННЯ, я, с. Те саме, що самовипро́бування.  Словник української мови у 20 томах