самовипромінювання самовипромі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках самовипромінювання — САМОВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с., спец. Виділення променями енергії (теплової, світлової тощо) без додаткових засобів (про побутові об'єкти, технічне обладнання, прилади, пристрої і т. ін.). Словник української мови у 20 томах