самовипромінювання

САМОВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с., спец.

Виділення променями енергії (теплової, світлової тощо) без додаткових засобів (про побутові об'єкти, технічне обладнання, прилади, пристрої і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. самовипромінювання — самовипромі́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови