самовипробування

САМОВИПРО́БУВАННЯ, я, с.

Який перевіряє свої власні сили, властивості, стан тощо, в певних умовах, визначаючи свою стійкість до зовнішнього впливу або здатність до дій, функціонування і т. ін. у певних умовах, за певних обставин.

САМОВИ́ПРОБУВАННЯ, я, с.

Те саме, що самовипро́бування.

Значення в інших словниках

1. самовипробування — самови́пробування іменник середнього роду з відтінком закінченості дії самовипро́бування іменник середнього роду з відтінком незакінченої дії  Орфографічний словник української мови