Орфографічний словник української мови

самоврядний

самовря́дний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоврядний — -а, -е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоврядний — САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. самоврядний — САМОВРЯ́ДНИЙ, а, е. Який самостійно вирішує питання внутрішнього управління. Ольвія, Тіра, Херсонес і ряд інших колоній на всьому протязі свого існування були самоврядними містами-державами (полісами), типовими для стародавньої Греції того часу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 246).  Словник української мови в 11 томах