самовтіха

самовті́ха

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. самовтіха — -и, ж. 1》 Неприховане почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення. 2》 Втішання, заспокоєння самого себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самовтіха — САМОВТІ́ХА, и, ж. 1. Не приховуване почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення. Ганебне те, коли безсила лютість душить невільника, що сам себе запродав у неволю, а мусить цілувати руку панові своєму, хоч ладен був би гризти її...  Словник української мови у 20 томах
3. самовтіха — САМОВТІ́ХА, и, ж. 1. Не приховуване почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення. Ганебне те, коли безсила лютість душить невільника, що сам себе запродав у неволю, а мусить цілувати руку панові своєму, хоч ладен був би гризти її...  Словник української мови в 11 томах