Значення в інших словниках
-
самовчитель —
-я, ч. Підручник, посібник для самостійного навчання чого-небудь без керівника. Самовчитель гри на гітарі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самовчитель —
САМОВЧИ́ТЕЛЬ, САМОУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Підручник, посібник для самостійного навчання чого-небудь без керівника. Мріяв [Захар] заробити на баян і по-справжньому навчитися музики. Купував самовчителі з нотами, намагався в них розібратись (П. Дорошко).
Словник української мови у 20 томах
-
самовчитель —
ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання).
Словник синонімів української мови
-
самовчитель —
САМОВЧИ́ТЕЛЬ, САМОУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Підручник, посібник для самостійного навчання чого-небудь без керівника. Мріяв [Захар] заробити на баян і по-справжньому навчитися музики. Купував самовчителі з нотами, намагався в них розібратись (Дор., Не повтори.., 1968, 171).
Словник української мови в 11 томах