самовідчуття

самовідчуття́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. самовідчуття — -я, с. Відчуття власного морального або фізичного стану. || Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. || Усвідомлення, відчуття в собі яких-небудь властивостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах