1. Орфографічний словник української мови

самовідчуття

самовідчуття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовідчуття — -я, с. Відчуття власного морального або фізичного стану. || Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. || Усвідомлення, відчуття в собі яких-небудь властивостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах