самовідчуття
самовідчуття́
-я, с.
Відчуття власного морального або фізичного стану.
|| Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність.
|| Усвідомлення, відчуття в собі яких-небудь властивостей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовідчуття — самовідчуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Ю. Словник української мови у 20 томах
- самовідчуття — САМОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Відчуття власного морального або фізичного стану; // Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. Міцний і запашний дим [сигари] стверезив [отверезив] її і повернув їй самовідчуття (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах