Орфографічний словник української мови

самодурство

самоду́рство

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самодурство — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
  2. самодурство — -а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодурство — САМОДУ́РСТВО, а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура. У повісті [І. Пільгука “Повій, вітре!”] показане навчання Руданського в Шаргородській бурсі, жорстокість і самодурство духовних наставників...  Словник української мови у 20 томах
  4. самодурство — САМОДУ́РСТВО, а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура. У повісті [І. Пільгука «Повій, вітре!»] показане навчання Руданського в Шаргородській бурсі, жорстокість і самодурство духовних наставників...  Словник української мови в 11 томах