самодурство

самоду́рство

-а, с.

Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура.

Значення в інших словниках

1. самодурство — самоду́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самодурство — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
3. самодурство — САМОДУ́РСТВО, а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура. У повісті [І. Пільгука “Повій, вітре!”] показане навчання Руданського в Шаргородській бурсі, жорстокість і самодурство духовних наставників...  Словник української мови у 20 томах
4. самодурство — САМОДУ́РСТВО, а, с. Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура. У повісті [І. Пільгука «Повій, вітре!»] показане навчання Руданського в Шаргородській бурсі, жорстокість і самодурство духовних наставників...  Словник української мови в 11 томах