Орфографічний словник української мови

самозапалювання

самозапа́лювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самозапалювання — -я, с., спец. Дія за знач. самозапалюватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (Веч. Київ, 13.ХІІ 1968, 4).  Словник української мови в 11 томах