Словник української мови в 11 томах

самозапалювання

САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1.

Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (Веч. Київ, 13.ХІІ 1968, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самозапалювання — самозапа́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. самозапалювання — -я, с., спец. Дія за знач. самозапалюватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах