самозапалювання

самозапа́лювання

-я, с., спец.

Дія за знач. самозапалюватися 1).

Значення в інших словниках

1. самозапалювання — самозапа́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (Веч. Київ, 13.ХІІ 1968, 4).  Словник української мови в 11 томах