самолюбно —
Присл. до самолюбний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самолюбно —
САМОЛЮ́БНО. Присл. до самолю́бний. [Деїфоб:] Я не сподівався, що ти, троянка і дочка Пріама, так самолюбно можеш одрікатись подать рятунок Трої і родині (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
самолюбно —
САМОЛЮ́БНО. Присл. до самолю́бний. [Деїфоб:] Я не сподівався, що ти, троянка і дочка Пріама, так самолюбно можеш одрікатись подать рятунок Трої і родині (Л. Укр., II, 1951, 281).
Словник української мови в 11 томах