Орфографічний словник української мови

самолюбно

самолю́бно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самолюбно — Присл. до самолюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самолюбно — САМОЛЮ́БНО. Присл. до самолю́бний. [Деїфоб:] Я не сподівався, що ти, троянка і дочка Пріама, так самолюбно можеш одрікатись подать рятунок Трої і родині (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. самолюбно — САМОЛЮ́БНО. Присл. до самолю́бний. [Деїфоб:] Я не сподівався, що ти, троянка і дочка Пріама, так самолюбно можеш одрікатись подать рятунок Трої і родині (Л. Укр., II, 1951, 281).  Словник української мови в 11 томах